Чернетки та чорнила Марина Зайцева

На безпечній чужині

Прокидаюсь, добрий ранок,
Наче вдома, але ні.
Що ж, це ще один світанок
На безпечній чужині.

Стежкою гуляю з дітьми,
Друзі поруч, але ні.
Зашиваю серце нитьми
На безпечній чужині.

Серце рветься із коробки:
Як ви, живі? Ні, не всі.
І життя стає коротшим
На безпечній чужині.

Заспокоюю серденько —
Ти в безпеці! Але ні.
Пластир клею я гарненький
На безпечній чужині.