Жива

Я бачила, як вона оживає
Від кожного нового дотику.
І жадібно обіймає,
Вимикаючи шепіт сумніву.

Я бачила, як вона розквітає
Від кожного нового спогаду.
Невпинно робить фото,
Фіксуючи ніжність поглядів.

Я бачила, як вона завмирає
Від безжальної тиші реальності.
І як себе переконує
Планувати хоч щось на майбутнє.

Я відчула, як піднялися крила,
Поволі, з подряпин і тла.
І вона полетіла!
Бо нарешті — жива.